” кожного народу музика в≥др≥зн¤Їтьс¤ своЇр≥дними нац≥ональними рисами. Ќародна (folk) музика, що вдосконалювалас¤ творчими зусилл¤ми багатьох покол≥нь людей, дос¤гаЇ часом високого ступен¤ художньоњ зр≥лост≥. Ѕагатствами народноњ музики просочена не т≥льки творч≥сть великих композитор≥в-класик≥в, але њњ елементи в т≥м або ≥ншому ступен≥ присутн≥ в будь-¤ких жанрах естради або профес≥йноњ музичноњ д≥¤льност≥.
|
Ќайб≥льш попул¤ризована англомовна фолк-музика. ÷е п≥дозум≥ваЇтьс¤ в першу чергу м≥жнародним статусом ц≥Їњ мови, наймогутн≥шими споживчими ≥ продуктивним музичними ринками —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ ≥, звичайно, завд¤ки особливим музичним традиц≥¤м цих крањн, де народн≥ п≥сн≥ печутьс¤ не т≥льки в кол≥ родини на вес≥лл¤ або в день народженн¤, але ≥ прот¤гом стол≥ть з усп≥хом виповнюютьс¤ перед широкою аудитор≥Їю, а сама мова наст≥льки плавний ≥ лиричн≥й, що л¤гаЇ на ноти ¤к лог≥чна складовоњ п≥сенноњ творчост≥.
ќсобливу попул¤рн≥сть американський фолк здобуваЇ в 60-≥ роки, коли придбали широку попул¤рн≥сть так≥ виконавц≥ ¤к Ѕоб ƒ≥лан (Bob Dylan), ƒжоан Ѕаез (Joan Baez) , ƒжуд≥ олл≥нз (Judy Collins). ‘олк-музика в них була, насамперед, тлом, на ¤кий л¤гала поез≥¤, що в≥дбиваЇ пол≥тичний, економ≥чне ≥ м≥жособист≥сний св≥тогл¤д автора. ѕри цьому м≥н≥мум музичних ≥нструмент≥в, 90% звуку - це акустична г≥тара ≥ вокал. Ќ≥чого дивного немаЇ в т≥м, що така творч≥сть ц≥кава, насамперед, англомовноњ аудитор≥њ. ќднак до середини, а, особливо до к≥нц¤ 60-х таку музику вже мало хто виконував.
Ќа початку 70-х на широкого слухача зробили враженн¤, мабуть лише ƒжон≥ ћ≥тчелл (Joni Mitchell) ≥ Ћеонард оен (Leonard Cohen). Ќаслухавшись Beatles, Rolling Stones, ƒжона ћайалла (John Mayall), а п≥зн≥ше працюючих вже в б≥льш прогресивних жанрах Creedence Clearwater Revival, Doors, Jimi Hendrix Experience, Procol Harum, Moody Blues, Pink Floyd публ≥ка до к≥нц¤ 60-х вимагала нового п≥дходу ≥ до фолку. ≤ ¤кщо кумир американц≥в Ѕоб ƒ≥лан м≥г дозволити соб≥ випустити практично ц≥лком акустичний альбом ≥ в 80-90х роках (хоча з електричним звуком в≥н почав працювати ще ≥з середини 60-х ≥з групами Hawks ≥ Band), ≥ншим довелос¤ перебудовуватис¤ ≥ видозм≥нюватис¤.
антр≥-фолк c 1968 року стали виконувати Byrds, а з 1969 Crosby, Still, Nash (&Young). ” жанр≥ психодел≥чного фолка в —Ўј ¤кийсь час усп≥шно працювали на стику 60-70-х “≥м Ѕакли (Tim Buckley) ≥ Hot Tuna. ќстанн≥, починаючи ¤к акустичний дует (Jorma Kaukonen & Jack Casady - обоЇ з Jefferson Airplane), продемонстрували свою г≥тарну майстерн≥сть на двох перших безвокальних пластинках ≥ не знайшовши масового слухача, усе дес¤тил≥тт¤ в≥д≥грали у властив≥й њм манер≥ а-л¤ Jefferson Airplane з поправкою на 70-≥. Ќ≥чого дивного, що сама пом≥тна њхн¤ робота "Burgers" 1972 р. з в≥ртуозом-скрипачем Papa John Creach н≥чого сп≥льного з фолком уже не мала.
≤нша дол¤ чекала “≥ма Ѕакл≥. ¬олод≥ючи ун≥кальними вокальними даними, його музика часто була занадто складна дл¤ американського слухача (особливо це пом≥тно по альбому 1970 р. "Lorca"). …ого талант оц≥нили б набагато вище за океаном, але в јнгл≥њ ≥ без того вистачало кумир≥в. Ѕезумовно, кращ≥ своњ пластинки “≥м Ѕакл≥ записав наприк≥нц≥ 60-х, коли серйозних проблем з наркотиками ще не було пом≥тно. “ак≥ альбоми, ¤к "Goodbye And Hello" (1967) ≥ "Happy Sad" (1969), навр¤д чи кого залишать байдужим. √олос сп≥вака тримаЇ в напруз≥ до самого останнього акорду. Ќеобх≥дно в≥ддати належне ≥ музикантам: вони не т≥льки чудово з≥гран≥, але своњм ≥нструментальним мистецтвом ¤к би змушують звернути ще б≥льша увага на головну д≥ючу особу кожноњ п≥сн≥ - вокал.
¬ипустивши з 1968 по 1972 р≥к п'¤ть акустичних альбом≥в, з ¤ких безсумн≥вно вид≥л¤Їтьс¤ "Ladies Of The Canyon" (1970) з≥ знаменитою "Woodstock", ƒжон≥ ћ≥тчелл вже в 1974-1975 р. акомпанували профес≥йн≥ рок-музиканти, а з 1976 у њњ альбомах ус≥ част≥ше стали з'¤вл¤тис¤ джазов≥ ≥нтонац≥њ. Ќ≥чого дивного в цьому нема, адже вона сп≥вроб≥тничала з такими в≥ртуозами джаз-року, ¤к ∆ако ѕасториус (Jaco Pastorius), ¬ейн Ўортер (Wayne Shorter), —тенл≥ ларк (Stanley Clarke) ≥ ƒжон ћаклафлин (John McLaughlin). ќднак в ≥стор≥ю музики в≥н вв≥йшов насамперед ¤к поет-п≥сн¤р, творч≥сть ¤кого по достоњнству в≥дзначено не т≥льки вд¤чною аудитор≥Їю, але ≥ колегами по мистецтву, рок- ≥ поп-музикантами. ’оча його п≥сн≥ част≥ше попул¤рн≥ше в чужому виконанн≥, у в≥дпов≥дн≥й ¤скрав≥й обробц≥. —праведливост≥ заради варто в≥дзначити, що Ѕоб ƒ≥лан "страждав" в≥д цього ще б≥льше. ” 60-70-х чи ледве не кожна п'¤та рок- або поп-група обов'¤зково включала у св≥й репертуар його п≥сн≥, особливо на своњх перших альбомах. “ак легше налагоджувавс¤ контакт: аудитор≥¤ - стар≥ в≥дом≥ п≥сн≥ - новий виконавець - нова творч≥сть виконавц¤.
Ѕатьквщиною ще одного знаменитого фолк-исполнител¤ Ћеонарда оена (Leonard Cohen), ¤к ≥ ƒжон≥ ћ≥тчелла Ї анада. ”сп≥шна ж творча кар'Їра в них почалас¤ в —Ўј. ƒивно, але Ћеонард оен - Їдиний представник американського фолка, чи¤ попул¤рн≥сть у ¬еликобритан≥њ ≥ ™вроп≥ була пом≥тно вищою, н≥ж на батьк≥вщин≥. ќднак дл¤ неангломовного слухача творч≥сть його достатн¤ утомлююча. ћонотонний, низький, хриповат≥й вокал - звичайно, проникливий ≥ щиросердечний. јле завд¤ки тому, що майже вс≥ його п≥сн≥ з≥гран≥ практично п≥д одну акустичну г≥тару, б≥льш≥сть його альбом≥в сприймаютьс¤ ¤к одна багато раз≥в записана п≥сн¤. ѕриЇмне виключенн¤ складають альбом 1977 року "Death Of A Ladies Man", записаний ≥з симфон≥чним оркестром ≥ поп-роков≥й "≤'м Your Man" 1988 року, де з голосом сп≥вака приЇмно контрастуЇ високий ж≥ночий вокал.
Ќа в≥дм≥ну в≥д американський розкв≥т англ≥йського фолка наступив рок≥в на 5 п≥зн≥ше: к≥нець 60-х -початок 70-х рр. “а й сам п≥дх≥д до музики був абсолютно ≥ншим. ¬ акустичн≥й манер≥ чистого фолка працювали буквально одиниц≥: ƒжон ћарт≥н (John Martyn), Forest, Clannad (перш≥ чотири альбоми). ƒуже незначно використовували електричний звук Magna Carta. јле найб≥льший усп≥х дов≥вс¤ на Incredible String Band (правда, це вже скор≥ше психоделический фолк). ѕ≥сл¤ дек≥лькох дуже своЇр≥дних пластинок наприк≥нц≥ 60-х, њхн¤ творч≥сть поступова стало походити на самопарод≥ю. “а й достаток випущеного матер≥алу (з 1966 по 1971 р. - 11 пластинок!) на користь њм ¤вно не п≥шло. ” результат≥, залишивши ≥стор≥њ трохи дуже непоганих роб≥т, таких ¤к "The Hаngмаn's Beautiful Daughter" (1968) ≥ "I Looked Up" (1971) група в 1974 роц≥ розпалас¤, а л≥дери ћайк ’ерон (Mike Heron) ≥ –об≥н ¬иль¤мсон (Robin Williamson) перейшли на сольн≥ проекти, м'¤ко говор¤чи, не дуже вдал≥.
—ама ж "титулована" фолк-рок група ¬еликобритан≥њ - це без сумн≥ву Fairport Convention. —формована в 1967 роц≥, група першими альбомами досить швидко завоювала широку попул¤рн≥сть удалим сполученн¤м майстерних аранжувань народних мелод≥й ≥з проникливим вокалом —анди ƒенни (Sandy Denny). Ќа жаль, у 1969 послу одн≥Їњ ≥з самих удалих роб≥т "Liege And Lief" через творч≥ розб≥жност≥ вона й один з батьк≥в-засновник≥в ≈шл≥ ’атчингс (Ashley Hutchings) залишили групу. ѕродовжуючи випускати гарн≥ пластинки, що запам'¤товуютьс¤, Fairport Convention, проте, н≥коли не в≥др≥зн¤лис¤ стал≥стю складу: музиканти ≥шли ≥ приходили знову, творч≥сть в≥д цього, звичайно, навр¤д чи вигравало, але авторитет њх дотепер досить високий.
” 1970 роц≥ ’атчингс утворив новий колектив, запросивши туди профес≥йних фольклорних виконавц≥в. √рупу назвали Steeleye Span ≥ до 1973 року њхн≥й стиль б≥льше нагадував фолк, чим долю. јле уклавши контракт ≥з ф≥рмою Crysalis, ансамбль ут¤желил своЇ звучанн¤, одержавши св≥тове визнанн¤ такими проектами, ¤к "Parcel Of Rogues" (1973), "Now We Are Six" (1974) ≥ "All Around My Hat" (1975). ѕричому, у проект≥ 1974 року вз¤в участь ƒевид Ѕоуи (David Bowie), a музичним консультантом був »ен јндерсон (Ian Anderson) - л≥дер Jethro Tull. ” результат≥ цього сп≥вроб≥тництва јндерсон так просочивс¤ "народними" ≥де¤ми, що пластинки Jethro Tull 1977 ≥ 1978 р. "Songs From The Wood" ≥ "Heavy Horses" вийшли ¤к зразок ≥деального фолк-рока.
” британськ≥й рок-музиц≥ взагал≥ дуже часто звучать ≥нтонац≥њ кельтських або ≥рландських мелод≥й. ≈лементи фолка в 60-70-х можна знайти в таких стил≥стично несхожих один на одного колектив≥в ≥ музикант≥в, ¤к Genesis, Thin Lizzy, Traffic, Strawbs, –≥й ’арпер (Roy Harper), Supertramp, Gryphon, Audience, Renaissance, –ик ”ейкман (Rick Wakeman) ≥ багатьох ≥нших.
« ≥нших л≥дер≥в фолк-рока н≥¤к не можна пройти повз творч≥сть ≥рландськоњ групи Clannad. —творений у 1972 роц≥ родичами на пр≥звище Ѕреннан, колектив спочатку видававс¤ т≥льки на батьк≥вщин≥, але до 1982 року придбав культовий статус, вийшов на св≥товий ринок, уклавши контракт ≥з RCA. ”с≥ наступн≥ пластинки займали в х≥т-парадах ћр¤чного јльб≥ону г≥дн≥ м≥сц¤, група дала "пут≥вку в житт¤" своњй сол≥стц≥, в≥домоњ нин≥ усьому св≥тов≥ ¤к Enya. омерц≥йний усп≥х у на¤вност≥, але все-таки роботи 70-х рок≥в смотр¤тс¤ куди б≥льш р≥зноман≥тн≥ше ≥ св≥же. Ќаприклад "Clannad 2" (1974) або "Dulaman" (1976). „астина п≥сень виповнювалас¤ ними тод≥ ≥рландською мовою, що додавало альбомам особливу принадн≥сть. ћожна згадати ще к≥лька колектив≥в, що залишили пом≥тний сл≥д у фолк-роке 70-х: це, насамперед, Pentangle ≥ його л≥дер ƒжон –ебурн (John Rebourn), у 1969 роц≥ издавшие прекрасний альбом "Basket Of Light", що зайн¤в 5-о≥ в англ≥йському хит-параде; Horslips c њхн≥й ориг≥нальною фолк-оперой "Book Of Invasion" 1976 року; Lindisfarne, чи¤ "Fog On The Tyne" 1971 року 2 тижн≥ очолювала чарт≥ ¬еликобритан≥њ.
” 80-90 р. ¤к у —Ўј, так ≥ в јнгл≥њ фолк-рок, звичайно, не так затребуваний, ¤к у 60-70-х. јле все р≥вно, час в≥д часу нас радують своњми черговими проектами ветерани: Fairport Convention, Clannad, Steeleye Span, ƒжон≥ ћитчелл, Ѕоб ƒ≥лан. «'¤вл¤Їтьс¤ ≥ талановита молодь, що бажаЇ ≥ вм≥Ї п≥днести розпещеному сучасному слухачев≥ своЇ баченн¤ фолка. Ќаприклад, дуже усп≥шно пройшли 80-90-≥ дл¤ англ≥йських п≥онер≥в стилю панк-фолк Pogues. « њхньоњ творчост≥ важко щось не в≥дзначити. ÷е роботи д≥йсних профес≥онал≥в жанру, недарма з ними в р≥зн≥ период≥ њхньоњ творчост≥ сп≥вроб≥тничали так≥ гранди, ¤к “ерри ¬удс (Terry Woods), ћайкл Ѕрук (Michael Brook), ƒжо —траммер (Joe Strummer) ≥ ≈лвис остелло (Elvis Costello). ћ≥льйонними тиражами в 90-х розход¤тьс¤ альбоми канадськоњ сп≥вачки Ћорин≥ ћаккен≥тт (Loreena McKennitt), що ≥з середини 80-х працюЇ в стил≥ кельтського нью-ейджа. ЌастаЇ 21-й стол≥тт¤, що безсумн≥вно порадуЇ нас новими ≥менами ≥ талантами, у тому числ≥ й у жанр≥ народноњ музики, що Ї сполучною ланкою культурноњ спадщини покол≥нь.
